Любіть життя, бо воно єдине і ніколи не повториться... Насолоджуйтесь життям...Живіть так, щоб вам ніхто не дорікнув, що ви просто животіли, залиште після себе добрий слід. О.А.Захаренко
Відділ освіти, у справах сім’ї, молоді та спорту Шполянської районної державної адміністрації

Шполянська ЗОШ №5

Головне меню

19.02.2017

Як вічний біль…

Ти – вічний біль, Афганістан, ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран в борні жорстокій,

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…

 

Такими словами розпочалася тематична лінійка, присвячена річниці виведення військ з Афганістану, яка була проведена в Шполянському НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-гімназія». 15 лютого 2017 року виповнилося 38  років  відтоді,  як вийшли з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Не можуть матері забути загиблих та покалічених синів, а дружини  та діти – своїх чоловіків та батьків. Ми маємо знати про страшні події безглуздої афганської війни і пам’ятати, що серед нас живуть люди, які  в 20 – 30 років стали свідками й учасниками воєннихподій. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом.Учні 8- Г1 класу (класний керівник Вербівська Т. І.) гімназії нагадали присутнім про ті жахливі події, які забрали тисячі життів наших юних воїнів-земляків. Молоді люди пішли туди не за орденами і медалями – вони свято вірили, що виконують інтернаціональний обов’язок. Зворушливі слова поезій про воїнів, які, навіть повернувшись додому, продовжують переживати моторошні події тієї війни, про страждання матерів, які попри безнадію чекали своїх загублених в афганських горах синів, про молоді українські життя, які зів’яли під палючим сонцем далекої мусульманської країни, не залишили байдужим нікого. Відео подій тих далеких років у супроводі пісні «Не твоя війна» групи «Океан Ельзи» увиразнило страхітливу картину війни, викликавши в багатьох непрохані сльози, адже будь-яка війна – це катастрофа для людства. Вона нехтує найбільшою цінністю на землі – людським життям. У війні немає переможених і переможців. Саме тому логічним завершальним акордом цього заходу став флешмоб «Я хочу жити без війни!», яким учні утвердили ідею миру на всій планеті.


29.01.2014

Плануємо внутрішкільну методичну роботу освітнього закладу

29 січня на базі Шполянської загальноосвітньої школи №5 відбувся черговий семінар для заступників директорів з навчально-виховної роботи з проблеми «Управління методичною роботою». Школа зустріла учасників семінару затишком і ошатністю, теплим вітанням учнівської самодіяльності. Відкрила семінар директор школи Сотник С.В., яка розповіла про традиції навчального закладу, історію його створення. Про важливість методичної роботи в школі наголосила завідувач районного методичного кабінету Курінна О.М., а методист Ложкова З.О. ознайомила з актуальними проблемами щодо організації роботи методичних шкільних структур. Заступник директора з навчальної роботи Завгородня Н.Г., керівники шкільних методичних об’єднань  Борген Т.О., Браганець Т.І., Голімбовська Л.П., Головко В.О презентували систему методичної роботи школи та роботу методичних об’єднань вчителів початкових класів, природничо-математичного, суспільно-гуманітарного циклів та класних керівників. Вчителі  Кисличенко Т.С., Кошова,С.І. та Рева О.М. провели високоефективні, в рамках реалізації вимог нового Державного освітнього стандарту, уроки. Належна підготовка до семінару забезпечила його успіх, а багатий досвід школи в організації методичної роботи  став надбанням колег-заступників директорів району.


07.11.2013

Директор Шполянської ЗОШ №5 створила власний сайт

Сьогодні у Всесвітній мережі Інтернет з'явився власний Інтернет- ресурс - персональний сайт директора Шполянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 Сотник Світлани Володимирівни, яка готується до участі у другому турі Всеукраїнського конкурсу "Учитель року- 2014" у номінації "Директор школи". Сайт має практичну значимість, оскільки дає можливість користуватися широкому  колу вчителів, учнів і батьків  інформацією з розділів "Головна сторінка", "Про себе", "Звітування керівника навчального закладу", "Методична скринька", "Друкована продукція", "Уроки", "Позакласні заходи","Internet-заходи","Планування роботи","Управлінська діяльність", "Вивчення передового педагогічного досвіду", "Накази". Сайт є ергономічним, змістовним, доступним і простим у використанні, забезпечує зворотний зв'язок у розділі "Форуми", де всі охочі можуть обмінятися  своїми думками щодо роботи навчального закладу, обговорити з директором школи проблеми  чи висловити свої побажання. Ознайомитися зі змістом сайту можна за посиланням http://www.sotnyk.bl.ee/


11.04.2013

Шполянська ЗОШ №5 запрошує відвідати віртуальну екскурсію шкільними музеями

Творча особистість - це та цілісна людська індивідуальність, яка виявляє розвинені творчі здібності, вміння, що забезпечують їй здатність породжувати якісно нові матеріали, технології та духовні цінності, які певною мірою зміцнюють людину духовно. Розвитку творчих здібностей школярів сприяє музейна педагогіка, яка визначає модель становлення учня як піраміду, в основі якої - гуманна людина зі всією сукупністю творчих задатків, здібностей, мотивів. Вершина піраміди - «дослідник-філософ», а «дослідник-громадянин», «дослідник-винахідник», «дослідник-експериментатор», «дослідник-теоретик» - проміжні щаблі зростання. Саме ці якості найбільше розвиваються в учнів під час музейних уроків та пошукової роботи. Формується громадянське мислення, коли учень досліджує проблеми, пов'язані з історією школи, міста, країни. Народжується національна свідомість, що сприяє неупередженому ставленню до інших культур, розумінню ролі і місця національного у світовій загальнолюдській цивілізації.  На базі Шполянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 створено два шкільні музеї, в яких систематично здійснюється пошуково-краєзнавча робота. Пошук завжди супроводжується науково-дослідницькою діяльністю, в результаті якої в учнів формуються такі риси: допитливість, цілеспрямованість, наполегливість, безмежне терпіння під час обмірковування будь-яких питань, ініціативність, оригінальність, критичність розуму. «Пошук захоплює! Пошукова робота - це альтернатива бездуховності!»,- вважають учні і вчителі ЗОШ №5, які  впроваджують технологію пошукової роботи у музеях «Пам’ять» та «Мій рідний край, Шполянщина моя». В музеї «Пам’ять» є розповіді про жителів мікрорайону цукрозаводу, які були учасниками Великої  Вітчизняної  війни. Окремо висвітлено матеріал про танкову колону Шполянщини. Також тут знаходяться матеріали про воїнів-афганців, учнів школи,  які загинули в Афганістані (Лущай Олександр, Козир Олександр, Кравченко Михайло). Експозиції музею «Мій рідний край, Шполянщина моя»  розподілені за розділами:розділ І розповідає про географічний центр України,розділ ІІ містить матеріали про історію Шполянського цукрового заводу, розділ ІІІ відкритий з нагоди 50-річчя з дня народження школи і розповідає про її історію.


 08.04.2012

 Футбол- наша гра!

       8 квітня в смт. Лисянка відбувся ІІ етап Національного Кубку шкільного футболу ЄВРО - 2012 у Черкаській області, на якому юні футболісти зі Шполянської ЗОШ №5, чемпіони районного турніру, в напруженій  боротьбі виграли почесне друге місце, поступившись господарям змагань. Юні футболісти, яких тренує вчитель фізичного виховання Андрій Петрович Каландирець, довели, що на Шполянщині росте гідна зміна іменитим спортсменам. Юнаки із «заводської» школи,  в якій  здоровий спосіб життя  прищеплюється дітям з перших днів навчання,  переконані, що гра у футбол  виховує в кожному лідерські якості, дух переможця, товариські стосунки.  Схожу думку про сильні сторони футболу висловив   заступник голови Шполянської райдержадміністрації Віктор Миколайович Чайка, який напередодні змагань зустрівся з учнівсько-педагогічним колективом та в урочистій атмосфері вручив переможцям районного турніру Національного Кубку шкільного футболу ЄВРО-2012 цінні подарунки від імені районної влади та районної організації Партії регіонів. Завдяки цьому футбольна команда зіграла в Лисянці в новій  красивій спортивній формі. Так представники районної влади виконали свою обіцянку, дану під час урочистого нагородження футболістів на районному турнірі змагань. Вітаємо команду з досягнутим успіхом та зичимо яскравих перемог на майбутніх випробуваннях!


15.10.2011

Шполянська ЗОШ №5 зустріла золотий ювілей

14 жовтня у теплій та зворушливо гостинній атмосфері у стінах «заводської» Шполянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 відбулися урочистості у з нагоди 50-річного ювілею навчального закладу, історія якого сягає на початок ХХ століття, коли в районі цукрового заводу була відкрита початкова школа. У цей день зі щемом в серці, з трепетом в душі, з ностальгією у всьому єстві переступали поріг рідної школи її учні, вчителі та батьки. Хлібом-сіллю гостей зустрічали україночки у вишиванках, а всіх гостей запросили на урок довжиною у 50 золотих літ. Від імені районної влади зі святом привітали заступник голови районної ради Олександр Павлов, керівник апарату райдержадміністрації Володимир Обревко. З подарунками завітали на урочистий захід начальник відділу освіти райдержадміністрації Юрій Дядченко, голова ради голів профкомів закладів освіти району Олег Тішков, які від імені освітян Шполянщини вітали з ювілеєм школу, що дарує радість і красу, позитив, надію, віру і добро, уміння жити, любити, думати, дерзати і творити, шукає результати знань, виводить теореми успіху. Щиро й задушевно лунали слова пісень і подяки від колишніх випускників: солістки Черкаської обласної філармонії Галини Лозіцької, завідувачки ДНЗ №3 «Зірочка» Наталії Валентинівни Пресліцької, а також віршовані рядки, складені до свята,- від учителя школи- інтернату Тетяни Гудачкової, приємні спогади колишніх заступника директора з виховної роботи Валентини Василівни Горобець, вчителя іноземної мови Людмили Павлівни Свердел. А поміж ними впліталися правдиві й дивовижні слова півстолітньої історії, старанно зібраної за півроку до ювілею. Цікаво, що перші спогади старожилів про школу датуються 1911 роком. На той час це була парафіяльна школа. В тяжкому воєнному 1941 році школа була початковою і навіть прийняла 1 вересня першокласників. Але війна накрила чорним крилом всю Україну. І уроки для першокласників буремного 41-го скоро скінчилися: в школі розташувався госпіталь. Лише після Різдва 44-го, коли війна відкотилася на захід, першокласники 41-го року продовжили навчання в рідній школі. Директором в ці роки працювала молода і тендітна Салова Антоніна Антонівна, яку діти ніжно звали «наша Тоня». Саме вона разом з учнями, вчителями і батьками піднімала з руїн школу. Влітку 1951 року з її стін вийшли перші випускники семирічної школи. З 1954 по 20 листопада 1957 року школу очолював Шурубалко Павло Кирилович. Далі директорську естафету прийняла завуч школи Коча Ольга Петрівна. На той час школа знаходилася в трьох старих будівлях, розташованих по вулиці Слобідській. Діти мріяли про нову школу. І цю мрію Ольга Петрівна разом із шефами - цукрозаводом та відгодівельним пунктом почала втілювати в життя. На будівництво приходили батьки учнів школи, батьки майбутніх учнів і навіть ті, в кого діти давно вже не вчилися. Кипіла робота біля майбутньої школи і у вихідні. Все вище і вище піднімалися її стіни, гордо білів покрівлею новий дах, усміхалися чистими шибками великі вікна. Рік 1961 – рік народження нової школи, яка стала восьмирічною. З 15 серпня 1963 року на посаду директора повернулася Салова Антоніна Антонівна. За покликанням – творча, вимоглива, об’єктивна. За роки її роботи школа була однією з найкращих в районі, оскільки свої знання і вміння спрямувала на створення творчого, відданого своїй справі колективу. У 1966 році Шполянська школа №5 стала середньою. Саме тоді добудувалося нове крило, а все обладнання для школи придбав цукровий завод та відгодівельний пункт. У 1968 році зі стін школи вийшли перші випускники - десятикласники. У 1970 році її очолив Ганзенко Андрій Андрійович. Воєнні роки загартували його серце, викували мужній характер. Андрій Андрійович був справедливою, благородною і мужньою людиною. Саме цього він навчав своїх учнів. З 1983 року навчальний заклад очолює тендітна та миловидна випускниця школи Котова Олександра Миколаївна, яка працює в ній з 1965 року. Майже 40 років віддала вона свої знання і душевне тепло дітям. Крок за кроком вела дітей по життєвому руслу, застерігаючи від помилок, підтримуючи у випробуваннях, радіючи злетам і перемогам своїх учнів. З 2003 року і до цього часу вміло керує школою Сотник Світлана Володимирівна. Молода, енергійна, сповнена нових ідей. Мудрий керівник нового часу. Вимоглива і в той же час толерантна, справедлива. Її люблять і поважають учні, колеги, жителі мікрорайону, завжди ідуть до неї за порадою. На святі з повагою і гордістю назвали імена ветеранів педагогічної праці, якими гордиться освітянська родина Шполянщини. Це Котова Олександра Миколаївна, Клювак Григорій Остапович, Вербівська Людмила Василівна, Ляшенко Марія Ларіонівна, Мілько Тетяна Борисівна, Нагайчук Лідія Іванівна, Вдовиченко Євгенія Макарівна, Теліженко Лариса Павлівна, Войченко Анастасія Андріївна, Чуйко Володимир Іванович, Голобородько Катерина Іванівна, Бабіченко Діана Теодорівна, Ткаченко Зіна Михайлівна, Деряженко Павло Петрович, Косенко Тетяна Федорівна, Берестовенко Марія Іванівна, Шляхова Тетяна Олексіївна, Сабодаш Наталія Андронівна, Курінна Любов Миколаївна, Луговий Іван Степанович, Каландирець Тетяна Василівна, Мілько Тетяна Борисівна. Стежками випробувань у школі пройшло багато чудових людей, які продовжують сіяти добре, розумне і вічне в дитячих серцях. Це Свердел Людмила Павлівна, заслужений вчитель України, директор Сигнаївського НВК, Свердел Іван Миколайович, вчитель фізкультури цієї школи, Костюкович Феодосій Феодосійович, директор Шполянської ЗОШ №1, Вербівська Людмила Василівна, вчитель математики школи-інтернату, Кишінько Людмила Іванівна, директор Буртівського НВК, Горобець Валентина Василівна, Гембар Тамара Петрівна та Гончаренко Наталія Миколаївна, викладачі Черкаського університету, Коломійчук Тетяна Анатоліївна, Присяжненко Лідія Олексіївна, Медведчук Зоя Василівна, Сімон Лариса Едмундівна, Молочко Людмила Іванівна, Гадіон Ольга Дмитрівна - вчителі шкіл району, Демченко Тетяна Олексіївна, яка займається освітньою діяльністю у Франції. Більше 15-ти років пропрацював з дітьми Пресліцький Едуард Едуардович. Саме при заводському Будинку культури розпочав роботу чудовий танцювальний колектив «Гренада». У школі пам’ятають вчителів, які навіки пішли за межу вічності: Гребініченко Вікторію Василівну, Довгаль Любов Кіндратівну, Дзюбу Валентину Захарівну, Новосільську Наталію Антонівну, Кулик Галину Давидівну, Ганзенко Андрія Андрійовича, Арестова Валентину Андріянівну, Волович Галину Миколаївну, Гаврилову Валентину Петрівну, Гудачкова Василя Миколайовича, Горідько Галину Йосипівну. П’ята школа…Їй п’ятдесят! Не мало й не багато, та все ж у золоті відлита дата, серйозний і поважний ювілей. Та це лише початок довголіття, ворота, за якими - дорога в безкінечність, у безмежність, з якої ще не один десяток років сторицею повертатимуться слова подяки за спраглої душі криницю, неспокій творчий, за життєдайне джерело наснаги, оазис творчості, мистецтва і добра, житейську мудрість і дороговказ на подальше майбуття! Золотий ювілей школи швидко промайнув, залишивши незабутній спомин про подію, яка буває лише один раз у житті. Про «заводську» школу вже пишуться нові сторінки успішної історії, що перейшла за екватор століття, одна з яких 13 жовтня з’явилася на сторінках обласної газети «Нова Доба».