Любіть життя, бо воно єдине і ніколи не повториться... Насолоджуйтесь життям...Живіть так, щоб вам ніхто не дорікнув, що ви просто животіли, залиште після себе добрий слід. О.А.Захаренко
Відділ освіти, у справах сім’ї, молоді та спорту Шполянської районної державної адміністрації

Станіславчицький НВК І-ІІ ступенів

Головне меню

18.04.2017

Творимо красу своїми руками

Із будь-якого матеріалу, виявляється, можна робити дивовижні сувеніри і поробки. І якщо не знати, то навряд чи здогадаєшся, що прекрасні квіти, кумедні тваринки вироблені всього-на-всього із підручного матеріалу. На уроках трудового навчання учнів Станіславчицького навчально-виховного комплексу перетворювати звичайні фанерки і  дощечки на картини, світильники, полиці навчає учитель Мірошниченко Сергій Миколайович. Кожного року його вихованці беруть участь у виставці технічної творчості на базі станції юних техніків, завойовуючи призові місця. З нетерпінням чекають уроків трудового навчання учні. А минулого четверга, напередодні Великодня, учнів чекав приємний сюрприз: з ініціативи директора СЮТ Усик Лілії Олександрівни для них був проведений майстер-клас  по виготовленню і розпису великодніх писанок керівниками гуртків станції юних техніків Курінною Зоєю Степанівною, Черевко Людмилою Олексіївною та Усик Лілією Олександрівною.  Для різних вікових груп і завдання були різні: наймолодші розписували яєчка, учні 5-6 класів робили символи Великодня із полімерної глини, а найстарші вправлялися у використанні техніки оригамі, щоб перетворити звичайні заготовки у Великоднє диво. Ще більший захват, особливо у малечі,  викликала пропозиція взяти власні вироби собі. Учасники заходу отримали велике задоволення від виробів, виготовлених своїми руками, адже це заняття є дуже корисним, оскільки розвиває дрібну моторику, а будь-яка спільна творчість зближує. Учні та вчителі нашого закладу щиро дякують Усик Л.О, Курінній З.С. та Черевко Л.О. за подаровану радість від творчості і надіються, що такі заходи стануть традиційними, адже вони проводяться на базі сільських шкіл вперше.

 

Бобошко Л.І., директор Станіславчицького НВК


17.02.2017

Ціна чужої війни

15 лютого в Україні відзначили День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, пам’яті про сумнозвісні події війни в Афганістані та інших країнах, мужності та героїзму воїнів-афганців і їхніх побратимів, які виконували свою непросту місію в більш як двадцяти країнах світу, усіх, хто брав участь у локальних війнах та у врегулюванні воєнних конфліктів за межами нашої держави. З кожним роком все далі історія відділяє нас від вогняних часів афганської війни, але час непідвладний викреслити з пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі. 15 лютого учні Станіславчицького НВК зібралися на годину пам’яті, щоб згадати часи, коли молоді українці йшли воювати на смерть… Та віддавали своє життя вони зовсім не за рідну землю, не знаючи, що багато з них ніколи не повернеться додому, поклавши голови на чужині.. Година  пам’яті  «Ціна чужої війни» була присвячена тим, хто пройшов Корею, В’єтнам, африканські країни, Сирію, Єгипет, країни Латинської Америки, Афганістан, Югославію, Кавказ. Чи бувають у війнах переможці? Навряд, бо  війна – це смерть, яка забирає в людини найдорожче  – її життя; бо війна – це каліцтво, як духовне, так і фізичне; бо війна-справжнє пекло. Можна відбудувати дороги, звести нові міста, зорати поле  і посіяти зерно, відродити економіку, але примусити битися серце в тих, хто безвинно загинув, неможливо; залікувати зранену душу, не залишивши  на ній рубців, – неможливо; не бачити страхітливих снів, коли йдеш у бій і втрачаєш друга, – неможливо. Афганська війнаназавжди залишиться  брудною і  неоголошеною. А хіба війни можуть бути чистими? Кожна несе смерть, інвалідність, одягає в жалість тисячі сердець, материнських сердець. У війни холодні очі,увійни свій рахунок, своя безжалісна арифметика. Наша пам’ять до цього часу, свято зберігаючи подвиг батьків і дідів у Великій Вітчизняній війні, назавжди ввібрала в себе і біль афганських втрат.Сьогодення ліквідувало «білі плями» нашого недалекого минулого, поіменно назвало тих, на чиїй совісті марно пролита кров тисяч людей, проте тінь їхньої провини не повинна падати на колишніх радянських солдат, офіцерів і прапорщиків, котрі волею долі опинилися на афганській землі. Вони виконували наказ. То був їхній обов’язок. Летять, відлітають у вічність роки і скільки б їх не минуло, не зітруть у пам’яті імена воїнів-афганців із нашого села: сільського голови Бакуменка Івана Дмитровича, Орла Олександра Віталійовича, Броварського Олексія Миколайовича, Дядю Петра Григоровича, Бакуменка Віктора Івановича, Данилка Дмитра Івановича, Поповича Олексія Миколайовича, покійного Коломійця Миколи Анатолійовича. Найвищою нагородою для тих, хто вцілів, є життя, а для загиблих-пам’ять. На жаль, сьогодні через підступність північного сусіда Україна перетворилася на сумнозвісну «гарячу точку». На захист рідної землі, використовуючи бойовий досвід наших воїнів-інтернаціоналістів, мужньо стали учасники АТО, серед яких десять жителів Станіславчика: Тарасенко Ю.О., Товстоног В.В., Єфімчук В.І., Косачов В.В., Атаманенко С.І, Косован Ю.В., Бугайчук В.Г., Карбівничий О.І.,Шаповал Р.О.,Никитюк А.М. Цим людям пощастило - вони вижили і в разі потреби знову готові стати на захист рідної землі Дуже хочеться надіятися, що історія не повториться і справдяться слова: «О, Україно! Ніжно пригорни  усіх живих синів своїх, як мати,щоб ми уже не бачили війни, не чули щоб ніколи звук гармати».                                            

Бойко В.І., учитель історії Станіславчицького НВК


04.02.2017

Людина. Учитель. Директор. Академік

2 лютого з нагоди 80-річчя з дня народження талановитого педагога Олександра Антоновича Захаренка проведено засідання круглого столу для учнів та вчителів Станіславчицького НВК «ДНЗ- ЗОШ І-ІІ ступенів». Присутні переглянули презентацію  про О.А.Захарена « Новатор із Сахнівки», яку підготувала бібліотекар Заріцька В.В. Цікавою і насиченою була розповідь директора Бобошко Л.І. про могутній ексклюзивний педагогічний дар Захаренка, унікальність і неординарність , невситиму жадобу до творення добра: «Його шлях в освіті – світлий, чесний, звитяжний. У 1959 році після закінчення Черкаського педінституту почав працювати вчителем фізики. Пізніше став директором і віддав Сахнівській школі понад 40 років свого життя, перетворивши цей заклад освіти на один із найкращих в Україні. В його характері  однаково щедро проявлялися всі грані обдарованої людської особистості: гострий, жвавий, креативний розум,  відкрита душа, умілі, здатні до будь-якої праці, руки. Здобутки легендарного Олександра Антоновича добре відомі в Україні й далеко за її межами. Усе, що втілював великий педагог упродовж чотирьох десятиріч: будівництво шкільних споруд методом народної толоки, створення шкільного музею, Криниця Совісті, дивовижний дендропарк, літній і зимовий плавальні басейни, спорткомплекс, майстерні, міст закоханих, зелені класи, фонтан «Колосок,- усе це спрямовувалось на виховання творчої особистості. Талант Захаренка полягає в тому, що він піднявся над  епохою, випередивши її своїми  поглядами і практичним утіленням їх у життя. Він, дійсно, передбачив, що гуманістична, особистісно орієнтована практика навчання й виховання є лише перехідною, а на горизонті  проглядається нова  парадигма розвитку й становлення людини, у центрі якої буде не просто людина, а її буття в найширшому розумінні цього поняття. Педагог глибоко усвідомлював органічну цілісність людської натури, у якій повинні гармонійно поєднуватися психологічні, морально-духовні, соціальні, біологічні та фізіологічні складові. Всю його діяльність пронизують турбота й піклування як про культурно-духовне, моральне виховання юні, так і про фізичне здоров’я школярів.» Учитель української мови Дядя В.М. розповіла про свої враження від Сахнівської школи, яку вона відвідала у роки навчання у Корсунь-Шевченківському педагогічному училищі. Учні переказали присутнім прочитані сторінки книг «Лелеки над Сахнівкою» К.Світличного та «Школа над Россю» О.А.Захаренка.     Належне відкриття і творче впровадження неоціненної педагогічної спадщини Олександра Антоновича Захаренка ще попереду. Його унікальні форми, методи, засоби й прийоми показу людини чекають своїх дослідників. Поспішайте робити добро…Це – девіз усього його життя. А сьогодні можна лише констатувати істину: життя коротке, а слава вічна. Це про нього.                                                

Бобошко Л.І., директор Станіславчицького   НВК «ДНЗ –ЗОШ І-ІІ ступенів»


28.12.2016

                    Полонив чарівний і захоплюючий світ Шекспіра

У сучасному світі неможливо прожити без знання іноземних мов – такий висновок зробили учні  Станіславчицького навчально-виховного комплексу після  проведення інтегрованого уроку  з англійської мови, зарубіжної літератури та всесвітньої історії «Шекспір і сучасність» в рамках тижня закриття  Року англійської мови. Учитель історії Бойко Володимир Ілліч ознайомив присутніх з особливостями епохи  Ренесансу, коли жив і творив великий драматург, культурою та побутом того часу, а  вчитель зарубіжної літератури Дядя Валентина Миколаївна розповіла про величезний внесок поета у скарбницю світової літератури, періоди його творчості. Протягом уроку учні перегорнули  сторінки біографії В.Шекспіра, детально розповіли про роль театру в житті драматурга, назвали п’єси, які  користуються шаленою популярністю в усьому світі.  Учитель англійської мови Бобошко Лариса Іванівна продемонструвала презентацію « Вільям Шекспір і його вклад у літературу» та звернула увагу на різноманіття тем, у яких він показує красу і велич звичайних людей, оспівує кохання до земної жінки та у віршованій формі прищеплює навички моралі  та етики, розглядаючи вічні категорії життя і смерті, добра і зла через призму свого часу. Вінцем уроку стало читання  деяких популярних сонетів великого майстра  та їх переклади, над якими свого часу  працювали   С.Маршак, І.Франко, Д.Павличко. Найактивнішими стали учениці Броварська Аліна, Хижняк Каріна та Сорочан Аліна, а присутні на уроці учні 7 класу погодилися з тим, що   необхідно володіти іноземною мовою, щоб залишатися розумною, знаючою і культурною людиною.

Бобошко Л.І.,вчитель англійської мови Станіславчицького НВК 


23.12.2016

Дякуємо за тепло і затишок у школі

Якось непомітно майже промайнув грудень, який завершує 2016 рік-непростий, складний, напружений. Уже з нетерпінням чекаємо  на прихід  2017 року, прикрасили ялинку,  налаштувалися з хорошим настроєм провести старий і зустріти новий рік. Так віриться,що рік Півня принесе завзятість, веселий настрій, швидке і правильне вирішення проблем, без яких, на жаль, життя не буває. І хоч рік, що минає, приніс чимало сюрпризів (і не завжди приємних) колективу Станіславчицького навчально-виховного комплексу, на щастя, їх розділили люди, які живуть і працюють з нами у селі, орендують тут же землі та  усвідомлюють, що дихати сільським повітрям і ходити босоніж по траві - не значить бути справжнім українцем-патріотом. Просто треба любити свою маленьку батьківщину, людей і дбати про перспективу позитивного розвитку  місця, де ти живеш. Коли особливо гостро постало питання збереження школи, відгукнулися небайдужі  керівники ПП «Стан-Агро», Групи компаній  ЛНЗ, ФСГ «Оріон», сільська рада, одноосібники. А коли справа торкнулася тепла у місцевому НВК, важливість його вирішення знайшла швидке розуміння у керівників району. За кошти районного бюджету відділом освіти, у справах сім’ї, молоді та спорту було придбано енергозберігаючий котел, який тут же встановили силами працівників господарчої групи відділу освіти під керівництвом  Новічкова Володимира Миколайовича  у складі зварювальників  Слюсаря Володимира Олександровича, Іщенка Тараса Леонідовича, енергетиків  Зеленька Михайла Васильовича, Пустовіта Юрія Вікторовича, батьків і дідусів  учнів школи та  кочегарів Тарасенка Григорія Миколайовича і Броварського Сергія Григоровича. Ці люди зробили все можливе і неможливе, щоб у стислі строки у школі стало не лише тепло, а й світло, повністю переробивши застарілу електричну проводку, побудувавши дві нові затишні класні кімнати і налагодивши світло й  там. А вже коли сам начальник відділу Павло Євгенович Вербівський зайняв не пасивну роль спостерігача, а гаряче включився у зварювальні роботи - тут уже і скептики повірили, що справа буде зроблена швидко і якісно. Не зміг не цікавитися станом справ і надавав дієву допомогу сільський голова Бакуменко Іван Дмитрович. Сам хороший господарник, він словом і ділом намагався  наблизити момент, коли весело запалає полум’я у котлі. Не залишилися осторонь спонсори -  керівники  ПП «Стан-Агро» Дядя Василь Андрійович, Крикун Олександр Миколайович, керівник ПП «Метроагрофірма» Постернак Ігор Анатолійович, керівник ПП «ЛНЗ-Агро» Франчук Роман Іванович, керівник ФСГ «Ольвія» Кравченко Іван Володимирович, які закупили необхідні деталі для установки котла. І хоч підготовчі роботи часто тривали до глибокого вечора, всі знали,що діти почнуть нову чверть у теплому приміщенні. Так і вийшло. Зараз у школі тепло, чисто і затишно. Силами учителів поновлено стенди в учительській та коридорах,батьками і працівниками  зроблено прекрасний ремонт у нових класних кімнатах. Учні швидко освоїлись у нових умовах навчання. Старші відразу взяли шефство над наймолодшими –першокласниками. Разом граються, відпочивають у куточку релаксації, разом біжать  дізнаватися шкільні новини на загальношкільній лінійці. Нещодавно завдяки коштам, виділеними  Кравченком  Іваном  Володимировичем, на І поверсі  знайшов своє місце новий адміністративний стенд «Школа, яку ти обрав», який знайомить  і батьків, і учнів з останніми новинами із життя школи та станом справ у освіті в цілому.  Так потурбувався керівник ФСГ «Ольвія » про  естетичний вигляд поновленої школи, як не забуває привітати учителів із їхнім професійним святом.  А його колега Дишлевий Юрій Григорович (ФСГ «Оріон») додав радості вихованцям дитячого садочка, які нещодавно теж поміняли місце свого перебування. Тепер вони у просторій, теплій, з новими вікнами (встановленими за кошти сільської ради) кімнаті. Мами діток зробили першокласний ремонт, а Юрій Григорович забезпечив нові карнизи і тюлеві гардини на вікна. Гарно стало у дитячому садочку і малюки тепер чекають дива на Новий рік – от якби ще хоч трішки іграшок! І знають: якщо дуже захочеш - мрії здійсняться! Про подарунки для дітвори на Новий рік потурбувався керівник ПП» Метроагрофірма» Постернак Ігор Анатолійович і ми знаємо, що лише подарунками він не обмежиться, як і Дядя Василь Андрійович, а, отже, буде ще сюрприз. І дуже гарним подарунком до Дня Святого Миколая стали двоє нових дверей до запасного виходу від ФСГ «Віра» ( Шульга Юрій Васильович). Напередодні Нового року хочеться, щоб задумані бажання здійснились. А їх у маленьких і дорослих жителів Станіславчика небагато: найголовніше - щоб школа була! для 1-9 класів. А вже з такою підтримкою, з такими людьми, у яких слово і діло ідуть пліч-о-пліч, віримо, що це будуть не захмарні мрії, а реальність.

Дай Боже Вам любові і тепла,

Добра в сім'ї і затишку в оселі,

 Щоб щастя світла музика текла

 В різдвяні свята, щедрі і веселі!

 Хай здійснює бажання рік Новий,

Хай ваші підприємства процвітають,

З чудовим святом радості і мрій

Ми щиро і сердечно Вас вітаєм.

Від імені педагогічного, батьківського, учнівського, трудового колективів Бобошко Лариса Іванівна, директор Станіславчицького НВК


 
15.12.2016

Калита весела нам усім приємна!

Одним з найсвітліших днів передноворічного циклу є свято Калити. Прийшовши здавна, воно нагадує про невмирущість українських традицій, про вічні цінності у житті кожного, хто любить свою родину, рідну Україну. «Ой калита, пухка та легка, смачна та велична», - чулися 13 грудня переспіви у Станіславчицькому навчально-виховному комплексі. Саме в цей день відбулося традиційне  святкування  Калити учнями школи. Найневимушеніше почували  себе пан Кочерговський (учень 5 класу Полтавець Євген) та пан Калитовський (учень того ж класу Цьома Віталій). Ще б пак! Один сажею маже, якщо коня не витанцюєш, а другий загадки на кмітливість загадує. Але це не завадило всім учням та вчителям скуштувати смачнющої калити з медом. Її випекла і прикрасила мама Віталія Цьоми Валентина Василівна. І сонечко посміхалось, заглядаючи у вікна, ніби теж просилося до веселого гурту. «Калиту з’їли - до сонця полетіли», - вигукнули діти. А далі учитель української мови та літератури Дядя Валентина Миколаївна  розповіла про Андріївські ворожіння та давні традиції цього дня. І кожен учень, повертаючись додому, вже знав, що він розкаже вдома і про зайчика, який «ніжками чеберяє», і про те, з якої спроби він таки скуштував калиту. Радісним, веселим, щиро українським запам’яталося це свято для всіх присутніх.

 Заріцька В., бібліотекар  Станіславчицького НВК


29.06.2016

Літо-літечко прийшло!

Чотирнадцять днів табірної зміни - багато це чи мало? Немало, якщо кожен день насичений і ти чекаєш від наступного чогось  ще цікавішого і захоплюючого. У цьому переконані учні Станіславчицького НВК, на базі якого вперше працював мовний табір “DiscoversofBritain”. Метою  його було  підвищення соціокультурної компетенції у вивченні англійської мови, розвиток мовленнєвої компетенції за допомогою ігор, пісень, інсценізацій, римівок та скоромовок , віртуальних подорожей. У процесі цікавої гри, захоплюючої подорожі та розвиваючих конкурсів і вікторин час спливав непомітно. І якщо для учнів 2-4 класів ( загін “Smile” ) цікавіше було брати участь в іграх та інсценізаціях, то учні 5-8 класів ( загін “ Fun”)  охочіше переглядали відеофільми та презентації і спілкувалися між собою, непомітно долаючи труднощі мовного бар’єру. А говорити було про що! День театрів та музеїв знаходив своє продовження у дні кіномистецтва, день охорони довкілля логічно продовжувався у дні подорожей, день гумору  перекликався із днем  захоплень – і це далеко неповний перелік того, що було в таборі. Найголовніше - мовний табір виправдав свою назву, оскільки забезпечив різноплановий відпочинок для дітей і дав змогу кожному побути відкривачем чогось нового, цікавого і незвіданого для себе. А ще діти відчули, як цікаво , дізнавшись про щось нове у житті англомовних країн,  проводити паралелі з життям рідної країни – чи то в побуті, чи в культурі, чи в спорті. І відчути себе справжнім патріотом, який « і свого научається, і чужого не цурається».   «А коли наступна табірна зміна?» - запитала другокласниця Наталочка в останній день роботи табору. І сама додала: « Аби  завтра…» Тож маємо надію, що наступне літо принесе ще більше нових і яскравих відчуттів і вражень та допоможе зрозуміти, що “Englishinsummeriscool!”

                                   Бобошко Л.І., директор, учитель англійської мови Станіславчицького НВК